Мікроінвестування в житлову нерухомість – не нова світова практика. Але в Україні вона досі не розвинена. Хоча цей вид інвестування міг би зайняти свою частку ринку. Які ризики для українського девелопера житла в залучені мікроінвестицій? Що необхідно зробити для кращого результату?
“Зараз на ринку мікроінвестування існує дві полярні ситуації:
1.“Білі” моделі залучення:
- депозити банків;
- кредитні спілки;
- цінні папери (акції, облігації);
- КІФ/ПІФ.
2. Альтернативні моделі залучення (їх намагаються залучати, адже є потреба в стабільних потоках грошей, ринок на це реагує і створює необхідні шляхи):
- позики;
- віртуальні активи;
- цивільно-правові угоди;
- корпоративні права.
Проте є низка ризиків для девелоперів:
#1. Вартість юридичної схеми (девелоперу простіше продати три квартири через відділ продажів, ніж з цим обсягом інвестування займатися онлайн. Тому доки немає гострої потреби в фондуванні – немає сенсу впроваджувати мікроінвестиції).
#2. Діяльність по залученню грошових коштів – фінпослуга, яка підлягає ліцензуванню. В такому разі постає питання: якою повинна бути юридична схема для проведення цього в рамках закону, щоб для забудовника не було ніяких питань і претензій з боку держави?
#3. Як гарантувати своєчасне повернення грошей інвестору?”
Як зазначила Марія Грабовська, для інвесторів також існують ризики:
#1. Ризиковість незабезпеченої інвестиції.
#2. Складність та незрозумілість схеми (людей бентежить складність, тому все повинно бути прозоро і зрозуміло).
#3. Необхідність фізичної присутності для укладення угоди (люди не готові йти в онлайн, вони психологічно звикли до того, що якщо онлайн-інвестування = афера).
#4. Відсутність гарантій отримання доходів (люди не розуміють звідки беруться гроші, не бачать в бізнесі можливості ці гроші повернути).
Якщо все ж таки забудовник вирішив залучати мікроінвестиції, Марія радить:
#1. Розрахувати необхідний розмір інвестування та дохідність для інвестора за певний строк користування коштами. Тут забудовник повинен відповісти для себе на такі питання: скільки грошей йому потрібно, чи потрібно йому це взагалі, яку прибутковість він може гарантувати і на який термін?
#2. Обрати юридичну модель залучення інвестиції (створювати нормальні цивільно-правові договори, зменшити ризики для забудовника).
#3. Обрати платформу-посередника для виходу на ринок онлайн-інвестування. Або розробити її самостійно на базі власного сайту. При цьому потрібно розуміти, що ліди, які приходять на профільні фінансові сайти з пошуками інвестицій та ліди, які шукають, де б купити квартиру – різні цільові аудиторії.
#4. Визначити гарантії, забезпечення для інвесторів та посередників. Адже варто один раз невчасно повернути гроші, негативна репутація гарантована.
Більше про ринок житлової нерухомості, маркетингові стратегії та стратегії розвитку – на RED-зустрічах!
Звертайтеся до @Olga Taranenko та @Татьяна Шульга-Забельская з новими ідеями для обговорень!
